Як звучить шеститисячолітня музика Трипілля (ВІДЕО)

Трипільська музика стала частиною мистецького дійства під назвою "Українська Одіссея".

Про непересічну музичну подію розповіла та поділилася відео композиторка і авторка проєкту Марія Яремак.

Слухачам пропонують зануритися в головні історичні епохи України – від трипільських часів і Київської Русі до Розстріляного відродження та сучасної російсько-української війни.

Проєкт "Українська Одіссея" є масштабним симфонічно-хоровим проєктом, який складається з 12 композицій, присвячених різним історичним епохам України. Проєкт об'єднав понад 70 митців, включаючи лауреата Latin Grammy Володимира Пунька, науковців Трипільського заповідника та Наукову бібліотеку ЛНУ ім. Івана Франка. 

Музичну основу альбому записали у Великій залі Івано-Франківської обласної філармонії імені Іри Маланюк. Проєкт також включає звучання етнічних інструментів, таких як трембіти, ріжки, цимбали та сопілки.

Було дуже складно вибрати, які композиції взяти, але ми вирішили, що зробимо цикл, починаючи від найдавнішого відомого нам часу і до наших днів. Остання композиція називається «День, коли закінчиться війна» – це те, що ми проживаємо просто зараз, - ділиться  авторка проєкту.

Крім оркестру, у партитуру вплели звучання етнічних інструментів: трембіти, ріжки, цимбали та сопілки, з якими допомогли Максим Бережнюк, Василь Куш, Олег Пазюк та Андрій Яцків. А дослідник традиційної музики Ярема Павлів зіграв на 100-літній карпатській скрипці. 

Документальною частиною проєкту стали акустичні тембри прадавніх артефактів із музею та заповідника «Трипільська культура» в Легедзиному на Черкащині. Спеціально для першої композиції альбому працівники музею записали звучання глиняної статуетки «Богиня-Мати» (VI–III тис. до н.е.) та зерна всередині трипільських горщиків.

"Яка музика? Хто її чув, чи які могли зберегтися музичні інструменти з того часу? - згадує Владислав Чабанюк, директор Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура". -  Хоча Яремак пише круту музику… Пару переписок і стало зрозумілим, що по той бік віртуального каналу чуйні та талановиті люди і ми втягнулися в гру. Якщо інструментів немає, ми запропонували звуки з «трипільського світу» - потрушували різним ритмом нашу «вагітну Богиню» (та що має у животику 9 кульок), записували робочий шум гранітних зернотерок та шурхіт полови…

А далі чекали з нетерпінням на трипільський фрагмент «Української Одісеї». І ось - сьогодні почули! Як на мене, прекрасно)) Його лейтмотивом саме і є отой звук потрушування статуеткою. Звук із берегів Дністра початку IV тисячоліття до нової ери.

Візуальним фокусом проєкту стали зйомки відео, локацією для якого обрали Наукову бібліотеку Львівського національного університету імені Івана Франка.

«Мені до кінця важко усвідомити, що всі ці композиції народжувалися в моїй голові, а зараз вони оживають завдяки синергії десятків музикантів, хористів та знімальної групи. Те, що ми знімали відеокліп саме у просторі бібліотеки Івана Франка, де зібрані тисячі книг, надзвичайно символічно: наша музика оживає там, де живе історія», – говорить Марія Яремак.

Щоб відтворити ті історичні епохи, де голос був головним інструментом, долучилася співачка Уляна Горбачевська. Через народний спів вона реконструювала звучання Трипілля та слов’янського часу.

«Для українців спів – це альфа і омега, адже всю нашу історію, міфи та епос століттями зберігали саме голосом. Коли архаїчний, дохристиянський спів раптом зустрічається на контрасті з академічним симфонічним оркестром – народжується чиста магія та глибинний зміст», – ділиться Уляна Горбачевська. 

Проєкт «Українська Одіссея» реалізує ГО "Центр креативних індустрій та технологічних інновацій" за підтримки Українського культурного фонду.

Фото: Facebook Марія Яремак

Слідкуйте за нами у соціальних мережах:

Телеграм Фейсбук Інстаграм

"Громада. Груп" - незалежне медіа Харківщини, команда якого працює в складних умовах прифронтового регіону. Підтримати 

 медіа та долучитися до Спільноти Громади можна за цим QR- кодом:

Ukraine.ua